Час творити музичну історію

Новини

Історія пісні: "Я піду в далекі гори" - перший хіт Володимира Івасюка

17 серпня 2014, 22:25
Історія пісні: "Я піду в далекі гори" - перший хіт Володимира Івасюка
Історія пісні: "Я піду в далекі гори" - перший хіт Володимира Івасюка

"Я піду в далекі гори, у вечірнюю годину,
І попрошу вітру зворів, аби він не спав до днини..."

Саме з цих слів і цієї пісні розпочався злет легендарного українця Володимира Івасюка. Так, тоді ще студент медичного інституту назавжди змінив свою долю, пов'язавши її з музикою. Та от виникла мелодія за досить містичних обставин.

Літо 1968-го. Володимир разом із студентами медінституту поїхав на літню практику до Одещини. І саме там, в один із вечорів, сталося щось незвичайне.

"Эта песня была написана под влиянием какого-то неясного образа, хотя я чувствовал что этот образ должен существовать на самом деле".

Це цитата з листа Володимира, однак, зверніть увагу, написаного російською мовою. А все тому, що це послання до коханої Ніни - асистентки режисера чернівецького телебачення.

Ніна Щербакова, кохання Івасюка:

- Он вообще чисто на украинском языке разговаривал, и дома у него все говорили на украинском языке, но, так как я русскоязычная, то он это предисловие мне написал на русском языке.

Вони познайомилися 50 років тому. Це не була палка пристрасть, швидше, тиха закоханість. Ніна надихала його на пісні, а Володимир просто тримав її за руку і тонув у безмежних синіх очах. І, до речі, це про неї Івасюк пізніше написав "Перша скрипка - біла лебідка".

Натомість вірші на цю мелодію народилися аж за півроку потому, коли Івасюк пішов із друзями у гори. Вони часто збирали рюкзаки, їхали потягом до Яремчі, а далі пішки - під саме небо. Та того разу на ранок піднявся страшний вітер, потім несподівано пішов сніг, хлопцям довелося повернутися. Але цей буревій так вразив Івасюка, що дорогою додому, трясучись у плацкарті, просто на пачці цигарок він нашкрябав знамениті вірші.

"...Щоб летів на вільних крилах
У широкі полонини
І приніс до ранку квіти,
Що кохають очі сині..."

Пісню Володимир показав своєму другові Левку Дудковському. Той одразу запропонував виконати її у найближчому виступі, а потім "Мою милу" виводили усі Чернівці.

Мирослава Єжеленко, екс-солітска ВІА "Смерічка":

- Володя Івасюк йшов на свій концерт із сестрою, так він не міг попасти всередину. Йому обірвалли усі гудзики на шкіряній куртці, і він прийшов до нас і каже: "Оце популярність. Подивіться у мене ні одного гудзика немає".

Феномен цієї пісні у вічній молодості. Як і раніше, її люблять різні покоління та охоче переспівують молоді виконавці. Можна сказати, другу молодість пісня отримала у 90-х роках ХХ століття у виконанні Тараса Чубая (гурт "Плач Єремії"). Однойменний міні-альбом гурт випустив у 1999 році, а також "Я піду в далекі гори" увійшла до четвертого студійного альбому "Наш Івасюк", виданого у 2002 році і присвяченого пісенній спадщині Володимира Івасюка.

Виконавці різного віку торік, на 22-й День Незалежності України, заспівали українську пісню там, де вона ніколи не лунала. Своєрідний пісенний флешмоб хорова капелла "Дніпро" разом із хором КПІ та духовної семінарії влаштували на київському залізничному вокзалі. Місце обрали не випадкове, адже саме у подорожах в Івасюка народились і вірші, і мелодія пісні.

А от на минулорічному концерті "Живи в Україні" телеканалу "Інтер" "Мила моя" звучала у виконанні Таїсії Повалій.

Виходить, напророчив своєму дітищу величну долю Володимир Івасюк у листі до коханої Ніни.

"Мы по сути и являемся родителями ее. Ты - отцом, я - матерью. Пусть благославят музы наше детище".

Спільнота

Новини